Освітня програма

СХВАЛЕНО                                                                                ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою                                                                   Директор

Малокучурівського ЗЗСО                                                           Малокучурівського ЗЗСО №___

(протокол №__ від _______2021р.                                             ____________  Л.Ю. Лунгул

                                                                                                       ____________ 2021 р.                                                                                        

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Малокучурівського закладу

загальної середньої освіти

І-ІІ ступенів

Заставнівської міської ради

Чернівецької області

на 2021/2022 н.р.

Зміст

Розділ 1.

• Призначення школи та засіб її реалізації.
• Освітня програма дошкільного підрозділу.
• Освітня програма початкової освіти.
• Освітня програма базова середня освіта

Розділ 2.

• Опис «моделі» випускника школи.

Розділ 3.

• Цілі та завдання освітнього процесу школи.

Розділ 4.

• Пояснювальна записка до навчального плану на 2021/2022н.р.
• Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.
• Якість проведення навчальних занять.
• Перелік навчальних програм.

Додатки

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

- уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

- надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної,  трудової, художньо-естетичної тощо);

- підсилене вивчення окремих предметів;

- надання учням можливості вибору темпу засвоєння навчального матеріалу;

- оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

- надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

• дошкільна освіта;
• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Освітня програма дошкільного підрозділу

Освітня програма дошкільної ланки розроблена на виконання законів України «Про
освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти. Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота здійснюється за освітніми програмами: «Я у Світі» (ранній вік, молодші та середні групи) та «Дитина» (у старших групах). Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються на основі блочно-тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній БКДО у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Особливістю освітньої діяльності у дошкільній ланці є застосування технології
складання інтелектуальних карт як інструмента планування освітнього процесу на засадах
інтеграції, методу навчально-пізнавальної діяльності, інструмента методичної та
управлінської діяльності.

Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості залежно від віку дітей; гурткова робота, організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, дослідно-експериментальна, художньо-продуктивна, театралізована діяльність. Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час, можливості поєднання з іншими видами діяльності
відповідно до завдань освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних
циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом
методичного конструктора.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної
позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння
навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності
дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної,
пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Складовою освітньої програми є система занять з вокалу, яка реалізується як гурткова робота, починаючи з молодшої групи.

Освітня програма дошкільної ланки Малокучурівського ЗЗСО передбачає досягнення вихованцями на кінець дошкільного віку дошкільної зрілості та сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання.

Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Освітня програма 1-2 класів.

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 №87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 №1272. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових
компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• роботу в проектах; 
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи
наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;

технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином: громадянська та історична – 0,5 години; соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь – через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура. (ДОДАТОК 1).

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітня програма 3-4 класів

Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про  затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»; відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407) з українською мовою навчання з вивченням мови національної меншини. Вона визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік  (ДОДАТОК 2):

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 3-4 класів укладено за такими освітніми галузями:
Мова і література; Суспільствознавство; Мистецтво; Математика; Природознавство; Технології; Здоров’я і фізична культура.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". Варіативна складова використана на підсилення вивчення курсів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» з метою реалізації освітньої галузі "Мистецтво".

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини. Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Навчання  школярів має бути спрямоване на  формування ключових компетентностей учнів.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя – реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Наш випускник школи:

Особистість (усебічно розвинена, здатна до критичного мислення);

Патріот (з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини);

Інноватор (здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами навколишнього розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя).

Розділ 3

Цілі та завдання освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту дошкідьної, початкової та базової середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Пояснювальна записка до навчального плану

Малокучурівського ЗЗСО

 на 2021/ 2022 навчальний рік

Малокучурівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Заставнівської міської ради Чернівецької області розташований за адресою: 59450, Чернівецька область, Чернівецький район, с.Малий Кучурів, вул. Шкільна,45.

Директор: Лунгул Ліана Юріївна

Засновник: Заставнівська міська рада

За Статутом Малокучурівський ЗЗСО І-ІІ ступенів є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної, початкової та базової середньої освіти. Статут закладу затверджений рішенням 7 сесії 8 скликання №95/7-2021 Заставнівської міської ради від 27 січня 2021року.

Освітня програма Малокучурівського закладу загальної середньої освіти на 2021/2022 навчальний рік розроблена відповідно:

•    Конституції України (ст.53);

•    Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

•    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

•    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;

•    Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;

•    Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538);

•    Наказу МОН України від  08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;

•    Наказу МОН України від  08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;

•    Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;

•    Наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

•    Наказу МОН України від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;

•    Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;

•    Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;

•    Наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;

•    Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205.

     У 2021/2022 навчальному році функціонуватимуть 9 класів, в яких будуть навчатися 130 учнів та 2 групи ЗДО – 36 вихованців.

Заклад забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть самостійно пересуватися. Доступ до приміщення закладу для осіб з особливими освітніми потребами можливий тільки на І поверсі.

Мета закладу: створення умов для забезпечення в закладі освіти якісної, сучасної, індивідуально-орієнтованої системи освіти відповідно до можливостей учасників НВП, запитів суспільства, потреб держави; забезпечення ефективного управління розвитком закладу освіти.

Завдання школи:

•    Задоволення освітніх потреб різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей;

•    Формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання, життя у демократичному суспільстві;

•    Формування навичок здорового способу життя.

Структура Малокучурівського ЗЗСО:

• дошкільні групи;
• школа І ступеня;
• школа ІІ ступеня

Заклад здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі  – 5 днів. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 01.09.2021 – 31.12.2021

ІІ семестр – 17.01.2022 – 31.05.2022

Канікули:

осінні – 25.10.2021 – 31.10.2021 (7 днів);

зимові – 01.01.2022 – 16.01.2022 (16 днів);

весняні – 28.03.2022 – 03.04.2022 (7 днів).

     З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов та за погодженням із відділом освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради можуть змінюватись структура навчального року та  графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових канікул. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше як 30 календарних днів.

     Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).

     Для виконання вимоги ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та відповідно до Положення про навчальні екскурсії та навчальну пошуково-дослідницьку практику учнів  з 01.06.2022 року по 09.06.2022 року для учнів будуть організовані навчальні екскурсії та навчальна пошуково-дослідницька практика, яка передбачає створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості освітнього процесу.

Навчальні екскурсії та навчальна пошуково-дослідницька практика є складовою освітнього процесу та може проводитися в очній (на свіжому повітрі) та дистанційній формі (синхронному та асинхронному режимі). Для учнів 1-4, 5-6 класів тривалістю не більше 3 академічних годин синхронного режиму на день, для учнів 7-8 класів – не більше 4 академічних годин синхронного режиму на день. Інші години проводяться педагогічними працівниками асинхронно, заняття проводяться за складеним розкладом у межах їхньої річної тарифікації та для виконання навчальних програм. 

Зміст та форми організації навчальних екскурсій, а також час її проведення, визначається адміністрацією закладу та затверджується наказом по закладу. 

Необхідною умовою організації навчальних екскурсій та навчально пошуково-дослідницьку практики учнів є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та безпека життєдіяльності. Практика є позаурочною спільною діяльністю вчителів та учнів і спрямована на розвиток здібностей здобувачів освіти через свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, пошукової, наукової і науково-технічної діяльності тощо.

Тривалість навчальних занять в закладі: 35 хвилин у 1 класах, 40 хвилин у 2-4 класах та 45 хвилин в середній ланці (початок занять о 08.30 год). Перерви між уроками 10, 15 або 20 хвилин, що передбачено Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.

Розклад дзвінків

Для 1 класу

1 урок – 8.30-9.05

2 урок – 9.20-9.55

3 урок – 10.15-10.50

4 урок – 11.05-11.40

5 урок – 11.55-12.30

Для 2-4 класів

1 урок – 8.30-9.10

2 урок – 9.25-10.05

3 урок – 10.20-11.00

4 урок – 11.10-11.50

5 урок – 12.00-12.40

6 урок – 12.50-13.30

Для 5-9 класів

1 урок – 8.30-9.15

2 урок – 9.25-10.10

3 урок – 10.20-11.05

4 урок – 11.25-12.10

5 урок – 12.20-13.05

6 урок – 13.15-14.00

7 урок – 14.10-14.55

Для учнів 1-4-х класів організовано роботу груп подовженого дня. 

Режим роботи ГПД

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та базової школи.

Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому
педагогічних технологій

Дошкільна ланка

Види діяльності

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Ознайомлення із соціумом», «Ознайомлення з природним довкіллям», «Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо), «Сенсорний розвиток», «Логіко-математичний розвиток», «Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування», «Здоров’я та фізичний розвиток». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Особливості освітньої діяльності у дошкільній ланці:

• інтеграція як основний принцип побудови та організації освітнього процесу;
• технологія методичного конструктора як спосіб планування та побудови освітнього процесу;
• реалізація літературних проектів як особливої форми освітньої діяльності на
  основі літературних творів;
• здійснення моніторингу розвитку старших дошкільників на кінець дошкільного
  віку за системою аудиту з використанням асоціативних карт.

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Базовий компонент дошкільної освіти затверджено наказом МОНМСУ №615 від 22.05.2012 "Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)”.

Інваріантна складова освітні лінії: "Особистість дитини”; "Дитина в соціумі”;"Дитина в природному довкіллі”; "Дитина в світі культури"; "Гра дитини”; "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”; "Мовлення дитини”.

Засади нового Базового компонента:

Визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

Збереження дитячої субкультури;

Створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

Пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;

Засади нового Базового компонента:

Повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

Компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованість бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;

Засади нового Базового компонента:

Надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними;

Формування цілісної картини світу, основ світогляду.

Освітня лінія "Особистість дитини” передбачає:

Формування позитивного образу "Я”,створення бази особистісної культури дитини,її активної життєдіяльності;

Виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь,культурно-гігієнічних,оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.

Освітня лінія "Дитина в соціумі” передбачає:

Формування навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись в світі людських взаємин, готовності співпереживати і співчувати іншим.

Зміст освітньої лінії "Дитина в природному довкіллі”:

Містить доступні дитині уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля

Зміст освітньої лінії "Дитина в світі культури”:

Формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці.

Зміст освітньої лінії "Гра дитини”:

Розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості і ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Зміст освітньої лінії "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”:

Передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів довколишнього світу;

Спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Зміст освітньої лінії "Мовлення дитини”

Засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

Форми організації освітнього процесу

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 3-го року життя. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Шкільна ланка. Порядок вивчення окремих предметів в школі

Аргументація розподілу годин варіативної складової;

Початкова школа

У  2021\2022 навчальному році у початковій школі функціонують 4 класи, з яких 1-х 1 (15 учнів), 2-х 1 (9 учнів), 3-х 1(20 учнів), 4-х 1(17 учнів). Станом на 01.09.2021 року кількість учнів у школі І ступеня становить 61 чоловік.

Для учнів 1-го класу фінансується 23 години, з яких 22 години становить інваріантна частина.

Для учнів 2-го класу фінансується 25 години, з яких 24 години становить інваріантна частина.

Для учнів 3-го класу фінансується 26 години, з яких 24 години становить інваріантна частина.

Для учнів 4-го класу фінансується 26 годин, з яких 24 години становить інваріантна частина.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

            Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних

психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів.

У 2021/2022 навчальному році у середній школі функціонує 5 класів, з яких 5-х-1(15 учнів), 6-х 1 (16 учнів), 7-х 1(11 учнів), 8-х 1(12 учнів), 9-х 1(12 учнів, плюс 1 учень індивідуальна форма). Станом на 01.09.2021 року кількість учнів у школі ІІ ступеня становить 67 чоловік.

Для учнів 5-го класу фінансується 30 годин, з яких 26,5 години становить інваріантна частина.

Для учнів 6-го класу фінансується 33 години, з яких 29,5 години становить інваріантна частина.

Для учнів 7-го класу фінансується 33,5 години, з яких 31,5 година становить інваріантна частина.

Для учнів 8-го класу фінансується 34,5 години, з яких 32,5 години становить інваріантна частина.

Для учнів 9-го класу фінансується 36 годин, з яких 35 години становить інваріантна частина. ДОДАТОК 3.

Години варіативної частини у школі ІІ ступеня плануємо використати таким чином:

• З метою забезпечення Державного стандарту загальної освіти виділено додаткові години на вивчення предметів «Географія»(8 кл0,5 год\тижд, 9 кл-0,5 год\тижд).

Факультативи:

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ЗЗСО формується у таких напрямках:

• освітнє середовище;
• система оцінювання освітньої діяльності;
• педагогічна діяльність;
• управлінська діяльність.

Внутрішня система забезпечення якості освіти школи спрямована на реалізацію пріоритетного напряму розвитку – реалізацію комплексного підходу в умовах закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня в контексті переходу до нової української школи.

Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти здійснюється комплексно щорічно за основними критеріями діяльності. За окремими напрямами роботи (окремими предметами або галузями) аналіз якості освітніх процесів здійснюється глибше з періодичністю раз на 5-7 років. 

До оцінювання залучаються адміністрація, соціально-психологічна служба закладу, окремі педагогічні працівники, батьки, експерти відділу освіти Заставнівської міської ради, територіального управління МНС тощо.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• вдосконалення матеріально-технічних умов закладу, забезпечення безпеки перебування у закладі усіх учасників освітнього процесу, моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища, оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення, формування в учнів відповідального ставлення до навчання, забезпечення прозорості та об’єктивності оцінювання результатів навчання;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників, використання сучасних та інноваційних методичних підходів до проведення уроку, дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу;
• вдосконалення управлінських процесів в закладі на основі принципів людиноцентризму, партнерства, лідерства та інноваційності.

Якість освітнього середовища школи аналізується за такими критеріями:

1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці (організація приміщень та території закладу). 

2. Забезпечення навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

3. Обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу освіти з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Обізнаність працівників з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я.

5. Створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників школи.

6. Створення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формуються в учасників освітнього процесу навичок безпечної поведінки в Інтернеті.

7. Адаптація та інтеграція здобувачів освіти до освітнього процесу, професійна адаптація працівників.

8. Запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

9. Забезпечення етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини через дотримання правил поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти.

10. Здатність освітнього середовища мотивувати здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

Система оцінювання здобувачів освіти аналізується за такими критеріями:

1. Надання педагогічними працівниками інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.

2. Сприяння системи оцінювання в закладі освіти реалізації компетентнісного підходу до навчання.

3. Сприйняття здобувачами освіти оцінювання результатів навчання як справедливого і об’єктивного.

4. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

5. Упровадження системи формувального оцінювання.

6. Формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

7. Забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

Якість педагогічної діяльності працівників школи аналізується за такими критеріями:

1. Планування власної діяльність, аналіз її результативність.

2. Застосування освітніх технологій, які спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

3. Формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

4. Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, веб-сайтів, блогів тощо).

5. Формування суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

7. Формування та забезпечення власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

8. Здійснення інноваційної освітньої діяльності, участь в освітніх проектах, залучення до роботи у ролі освітніх експертів.

9. Співпраця з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечення постійного зворотного зв’язку.

10. Застосування практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

11. Дотримання педагогічними працівниками академічної доброчесності під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності та сприяння дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Якість управлінських процесів школи аналізується за такими критеріями:

1. Затверджена стратегія розвитку, спрямована на підвищення якості освітньої діяльності.

2. Здійснення річного планування та відстеження його результативності відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми.

3. Здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

4. Реалізація заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

5. Створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

6. Оприлюднення інформації про свою діяльність на сайті школи.

7. Формування штату закладу шляхом залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

8. Мотивування педагогічних працівників за допомогою системи матеріального та морального заохочення до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

9. Сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

10. Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

11. Урахування пропозицій учасників освітнього процесу при прийнятті управлінських рішень.

12. Створення умов для розвитку громадського самоврядування.

13. Сприяння виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

14. Врахування вікових особливостей здобувачів освіти при розробці режиму роботи закладу освіти та розкладу занять.

15. Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

16. Упровадження політики академічної доброчесності у педагогічному та учнівському колективах.

Інструментами оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти є наступні процедури. 

Опитування:

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

• інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

• фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

Вивчення документації:

• річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

Моніторинг:

• навчальних досягнень здобувачів освіти;

• педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

• освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• підсумкове оцінювання учнів;

• фінансування закладу освіти;

• кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо.

Освітня програма Малокучурівського ЗЗСО передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом, сформована на основі Типової освітньої програми та не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена рішенням педагогічної ради ЗЗСО та затверджена його директором. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням школи вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

На основі цієї освітньої програми складено та затверджено навчальний план школи, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Крім різних обов’язкових навчальних занять у навчальному закладі проводиться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освіти інтересів учнів та розвиток їх творчих здібностей, нахилів та обдарувань.

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна та управлінська.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

• підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
• сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
• формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
• формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;
• забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;
• здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до певного циклу навчання (1-2 класи та 3-4 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу.

Індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
• аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідний квиток» тощо).

У початкових класах  вчителі дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у:

• Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 №924;
• Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 №1154;
• Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів третіх та четвертих класів  НУШ, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 №1146;
• Листі МОН України від 30.03.2021 щодо оцінювання навчання учнів 3-4 класів НУШ.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів відбувається за 12-бальною системою відповідно Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №  329. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різнх занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт.

У документі про освіту (табель успішності, свідоцтві) відображається досягнення учнів у навчанні за семестр, навчальний рік та Державну підсумкову атестацію.

Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженою наказом №762 від 14.07.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369.

Учням, які закінчили певний ступінь навчального закладу, видається відповідний документ про освіту: по закінченні початкової школи – табель успішності; по закінченні основної школи – свідоцтво про базову середню освіту.

За успіхи у навчанні для учнів встановлюються такі форми морального і матеріального заохочення: похвальної грамоти, похвальні листи, подяка та інші, в межах коштів, передбачених на ці цілі.

Якість проведення навчальних занять

Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап освітнього процесу.

У ньому представлені всі основні елементи освітнього процесу: цілі та задачі, зміст, форми, технологія, методи, засоби, контроль та оцінювання, тобто вся організаційна структура. Якість уроку залежить від правильного визначення кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання.

Вибудовуючи урок, наші педагоги визначають не тільки те, яка навчальна інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок – це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:

• сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
• застосування знань і навичок за зразком;
• застосування знань і навичок у новій ситуації.

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно враховувати.

1. Урок передбачає не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.

2. Частина цих знань отримується учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач наскільки пошук таких знань доступний для учнів відповідного віку, настільки важливі способи діяльності, які учень опановує у процесі пошуку.

3. Виклад навчального матеріалу на уроці є варіативним за своєю структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення та за допомогою ілюстрацій. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення.

Виклад навчальної інформації може бути у формі розповіді, лекцій, читання підручника, перегляду діафільмів тощо. Характер викладу визначається внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку – від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

Одна з основних вимог до уроку –  його науковість, неодмінною умовою науковості змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки.

Істотною стороною уроку є індивідуалізація навчання. Це, по-перше, використання навчального матеріалу різного ступеня складності, що враховує інтереси та можливості різних категорій учнів, оскільки складний матеріал може виявитись не під силу деяким учням для активного засвоєння, але повинен бути зрозумілий усім. Це, по-друге, доручення учням завдань для самостійної роботи різного ступеня складності, але в такій системі, щоби слабкі та середні учні могли поступово переходити від менш важких завдань до більш складних. Це, по-третє, повернення учнів зі слабкою навченістю до більш складних завдань попередніх тем після вивчення наступних, коли завдання можуть бути вирішені на новому рівні підготовки.

4. Жоден урок не вирішує всіх задач навчання, розвитку та виховання учнів. Він є частиною теми, курсу, навчального предмета та взагалі процесу навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке місце він займає в системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні та розвивальні цілі. Урок – логічна одиниця теми, розділу, курсу, педагогічний здобуток, і тому він повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учнів.

Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель вносить як у здійснення цих вимог, так і у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво, свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних індивідуальних рис.

5. На уроці здійснюється розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення академічних знань учнями, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартній ситуації.

6. Освітній процес тупиковий без кількоразового повторення змісту академічних знань і навчальних умінь. Форма повторення може бути різною, у залежності від цілей уроку та його змісту.

7. На уроках  проводиться систематичне та планомірне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Головний критерій якості уроку - не застосування тих чи інших видів роботи учнів чи використаних учителем методик, а навченість учнів, досягнення цілей уроку. Культура вчителя, його інтелектуальний і моральний рівень є однією з головних умов ефективності уроку.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Перелік навчальних програм

Інваріантна складова

Додаток 1

До освітньої програми

Малокучурівського ЗЗСО

Затверджую:

Директор ЗЗСО

________________ Лунгул Л.Ю.

______________ 2021 р.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН   

Малокучурівського закладу загальної середньої освіти

для учнів 1-2 класу  з навчанням  українською мовою

на 2021/2022 н.р.